Лестер май

Про кохання, каліцтво і перипетії долі

18 ноября 2018, 09:30 359
Про кохання, каліцтво і перипетії долі Фото № 0

Василина народилася без обох рук. Але мама, батько й бабуся ніколи не давали їй зрозуміти, що вона каліка.

Дівчинка малювала олівцем, затиснувши його пальцями ніг. Аж ось родина поїхала зі свого села до родичів у Волинську область.

Сталося велике лихо: всі троє загинули в автокатастрофі. Василинці на той час було 16. Від горя вона ледве не збожеволіла.

Сусіди щодня допомагали, але поступово ентузіазм згасав, бо у кожної господині купа власних справ. Раптом до дівчини почав ходити парубок. Він приїхав до того села встановлювати газопровід. Дійшло до весілля, гуляли всім селом.

Анатолій дружину начебто кохав, вона завагітніла. Народжувала на диво легко. Біля неї упадали всі лікарі. І ось щаслива родина вдома.

Але чоловік став раптом сердитим, нестриманим. Може, на нього лягло багато клопотів? Хтозна.

І от минає три місяці, і він… йде до іншої жінки з райцентру. Коли прийшли по допомогу сусідки, вони остовпіли: молода матір прала пелюшки ногами.

Минали роки. І ось уже син Василини Марко носить маму на руках. Хлопець був на диво трудящим, тому не бідували. Але раптом зимою водій легковика не впорався з керуванням і влетів просто у їхні ворота.

Незнайомці опинилися на подвір‘ї Василини. То була дівчина зі своїм батьком. Мама її померла десять років тому. Здавалося, що обидві родини знайомі все життя. І так природно почали поратися по господарству всі разом.

А потім запросили у гості. Гостювання завершилося тим, що батько запропонував Василині вийти за нього заміж. «Я дуже й був радий, коли б Марко став моїм зятем», – зізнався він. Так об’єдналися дві родини.

Нічого випадково в житті не буває.

P.S. Всі фото - ілюстраційні.

Источник: zakarpatpost.net
Подписаться Поделиться Твитнуть Обсудить
Загрузка...
Комментарии (0)
Имя *
Комментарий *