Дюжина цікавих фактів про сніг

Начебто, цілком звичне явище для кожного українця – сніг. Але чи все ми про нього знаємо? Отож, ось вам цікавинки. 

1. Сніжинки на 95% складаються з повітря. Ось чому сніг, якщо він не мокрий і немає вітру, падає дуже повільно, зі швидкістю приблизно 0.9 км / год.

2. В Антарктиці та деяких високогірних районах зустрічається сніг рожевого, фіолетового, червоного і жовтувато-бурого кольору. Цьому сприяють істоти, які живуть в снігу і називаються хламідомонади сніжні. А на каліфорнійському хребті Сьєрра-Невада влітку можна бачити кавуновий сніг. Він рожевого кольору і має запах, смак кавуна. Цей феномен обумовлений присутністю в снігу водоростей Chlamydomonas nivalis, що містять червоний пігмент астаксантин.

3. Взимку сніг відбиває до 90% сонячних променів, тим самим не даючи землі прогрітися.

4. Найбільша сніжинка була зафіксована при снігопаді 1987 року в Форт Кеог, Монтана, США. Її діаметр становив аж 38 см! Досі цей рекорд не перевершено.

5. В Японії є міф про те, що японський сніг відрізняється від снігу в інших країнах. Навіть існує японська новорічна пісенька, де співається, як чемпіон світу з Японії не може рушити з місця на зарубіжних лижах, тому що вони не їдуть по японському снігу.

Щоправда, в дечому японський сніг все-таки відзначився. У зимових гірських пейзажах північної частини Японії є дивна особливість – дерева вкриті льодом і снігом. Їх називають «сніговими монстрами» за химерні фігури.

6. Час від часу виникає рідкісний метеорологічний феномен, коли вітер скачує сніг в рулони. Щоб сніговий рулон почав формуватися, земля повинна бути покрита скоринкою льоду, сніг повинен бути вологим і пухким, а швидкість вітру досить велика, аби підняти товщу снігу.

7. Через величезне розмаїття форм сніжинок вважається, що двох сніжинок з однаковим візерунком не існує. На думку деяких фізиків, варіантів таких форм більше, ніж атомів у Всесвіті.

8. Більше половини населення земної кулі ніколи не бачили снігу, лише на фотографіях.

9. Скрип снігу – це всього лише шум від розчавлення кристаликів. Зрозуміло, людське вухо не може сприйняти звук однієї “зламаної” сніжинки. Але міріади розчавлених кристаликів створюють цілком виразний хрускіт. Скрипить сніг лише в мороз, а тональність скрипу змінюється в залежності від температури повітря – чим міцніше мороз, тим вище тон скрипу.

10. На Півночному полюсі сніг буває настільки твердим, що сокира при ударі по ньому дзвенить, немов вдарили по залізу.

11. Інуїти, тобто група корінних народів Північної Канади мають десятки визначень для слова «сніг».

12. Снігопад можна спостерігати і при плюсовій температурі, до 8 градусів тепла. Але вологість повітря має бути дуже низька. Коли сніжинки летять, волога з них випаровується, і вони охолоджуються.