Місця козацької слави, які має відвідати кожен українець: подорож Україною

Для того щоб об’їхати місця, де кувалися знамениті козацькі легенди, вам вистачить і однієї відпустки.

Але ця відпустка стане незабутньою. Почніть з Гайдамацького Яру у Вінницькій області та завершите свій екскурс в легендарну історію козаків на Хортиці.

Отже, місця козацької слави, в яких можна не просто вивчити історію, відчути себе нащадком великих сміливців і стати сильнішим, усвідомивши, яка кров в тобі тече.

Гайдамацький Яр (Вінницька область)

Серед українських сіл особливе місце займає Буша у Вінницькій області, адже всього в кілометрі від нього знаходиться заповідне місце – Гайдамацький Яр. Крім того, що на його території ви побачите більше сотні химерних скульптур, створених природою, окрема історія – система печер і підземних ходів.

За легендою, саме тут переховувалися козаки в часи війни з Польщею. І понині кажуть, що десь у яру закопаний їх скарб. Хто знає, можливо, вам вдасться його знайти.

П’ятницький цвинтар (Тернопільська область)

Цвинтар у тернопільському Кременці – одне з найстаріших, його історія бере початок в XVI ст.

Коли в 1648 році козаки Максима Кривоноса штурмували Кременецький замок, саме на цьому кладовищі ховали загиблих бійців. Якщо вірити легендам, після одного виснажливого бою козаки настільки вибилися з сил, що не могли навіть поховати своїх побратимів. У підсумку похорони вирішено було перенести на наступний день.

Але коли козаки прокинулися, то побачили свіжі могили, над якими стояли білі кам’яні хрести, а там, де були поховані бандуристи, – надгробки у вигляді бандур.

Згідно з легендою, вночі хтось поховав загиблих козаків і поставив на їх могилах білі хрести.

Козацький редут (Рівненська область)

На околиці села Семидуби Дубенського району височить Козацький редут – німий свідок буремних подій 1651 року.

Після Берестецької битви на волинських землях зарясніли кургани – братські усипальниці полеглих козаків. За три з половиною століття майже всі вони зрівнялися із землею, загубилися у часі та просторі і залишився лише один. Він стоїть на місці останнього бою козаків-богунців із польсько-шляхетським військом. Вперше я побувала тут ще дитиною. Було якось дивно бачити на околиці села, на пагорбі посеред поля, безліч автомобілів і автобусів, а ще дивніше – багато священослужителів одразу і сотні, сотні людей. Оскільки була маленькою, то найбільше захоплення у мене викликали гарматні постріли і надзвичайний концерт. Немало наших земляків-артистів демонстрували свої таланти. Відтоді я з нетерпінням чекала кожного наступного свята на Редуті.

Cаме тут 10 липня 1651 року закінчилась трагічно та велично Берестецька баталія. Хоча загинуло кілька сотень козаків Івана Богуна, але до останнього подиху жоден з них не випустив із рук зброї.

Скільки вояків тут поховано, невідомо. Одні дослідники історії стверджують, що дві сотні, інші називають втричі більше число. А дехто взагалі вимірює число захисників Редуту тисячею осіб. Знайти відповідь на ці загадки можна було б завдяки розкопкам, які досі так ніхто і не провів.

За часів панської Польщі і при радянській владі заборонялося вшановувати пам’ять про полеглих козаків. Так було до 1985 року. За часів перебудови колючі терни на козацькому редуті були вирубані. Місцевий письменник і скульптор Микола Тимчак спроектував пам’ятник у формі стилізованої дзвінниці, а згодом створив проект каплиці. Більше того, Микола Тимчак сам узявся зводити каплицю. Поет Микола Пшеничний готував розчин. Помічниками були місцеві просвітяни.

Колодязь любові в Суботові (Черкаська область)

Селище Суботів відомо в першу чергу як резиденція славного українського гетьмана Богдана Хмельницького.

Як свідчать легенди, недалеко від центру села стоять три криниці, які були викопані за наказом Хмельницького на честь загиблих козаків.

А зараз, за ​​місцевим повір’ям, якщо дівчина вип’є води з трьох колодязів поспіль, то протягом трьох днів знайде свого коханого.

Звідки це пішло? Ця легенда народилася ще в ті далекі часи, коли козаки гинули сотнями і знайти собі улюбленого дівиці було зовсім не просто. Ось і запримітили вони, що якщо випити водички з колодязів, то незабаром знайдуть своє жіноче щастя.

У Суботові розташовувалася резиденція Богдана Хмельницького.

Острів Хортиця (Запорізька область)

За Геродотом, на Хортиці народився батько скіфського роду Скіф.

Про цей легендарний острів можна говорити годинами. Напевно, ні з одним місцем в Україні не пов’язано стільки легенд та історій про геройство запорізьких козаків. Вже повірте, на Хортиці розташовані не тільки такі загальновідомі туристичні об’єкти, як комплекс “Запорізька Січ”.

Наприклад, у північній частині острова в скелях можна знайти розколину – “Зміїну печеру“. Геродот, який побував на Дніпровських порогах і берегах, писав про загадкову країну Гілею, де Геракл зустрівся з прекрасною Змій-дівиця. Так от, сталося це не де-небудь, а саме в цій самій печері. Тут же у них народилося і троє синів – Агафірс, Гелон та Скіф. Останньому, як ви здогадалися, довелося стати на чолі могутнього скіфського роду.

А неподалік, на острові Середній Стовп є виїмка в півтора метра – козацька миска. Чому миска? А бо нібито в особливо жарку погоду прямо з цієї “миски” козаки годували один одного півтораметровими ложками! Хоча є й інша версія: мовляв, миска ця була купіллю для молодих дівчат, які після купання ставали гарніша і молодша.

Але найбільше легенд ходить про козацьке золото… У Січі накопичувалося чимало скарбів, зброї і грошей. Щось козаки добували в бою самі, щось перепадало від розподілу загального видобутку. А не станеш же ти волочити за собою скарби в кожному бою, от і ховали їх козаки.

Заривали цінності не тільки під землею, але і під водою. І якщо козак гинув в бою, то його скарб так і залишався недоторканим. З ліквідацією Січі козаки визнали своє переселення тимчасовим, тому й не стали брати з собою свої скарби. Протягом століть на Хортиці знаходили золоті хрести і монети. Але крім золота острів зберігає ще і безліч таємниць.