Стал известен автор нового арт-объекта на Театральной площади Кривого Рога
Площадь возле Криворожского театра им. Т. Г. Шевченко на этой неделе пополнилась еще одним арт-объектом - деревянной аркой с рельефными миниатюрами памятных мест Кривого Рога с описанием шрифтом Брайля.
Как выяснилось, автором этой идеи выступила Наталья Алексеенко в рамках проекта "Почувствуй Кривой Рог на ощупь".
Автор проекта поделилась историей создания этого проекта на своей странице в социальной сети (орфография и язык текста сохранены):
Історія про проект "Відчуй Кривий Ріг на дотик"
В січні цього року я та ще близько 30 осіб стала учасником тренінгу від громадської організації "3С" та Британської Ради. Протягом 3-х днів ми активно працювали в групах та розробляли ідеї проектів.
Серед учасників була одна дівчина, Кундуєва Юліанна яку супроводжувала мама, так як дівчина незряча й самотужки відвідувати такі заходи невзмозі. Дивлячись на Юліанну і замислюючись про те, які труднощі вона долає щодня і попри все живе активним життям, в мене й виникла ідея проекту "Відчуй Кривий Ріг на дотик".
Головна мета його - звернути увагу громадськості до проблем людей з вадами зору та проявити турботу про них, надавши можливість "здійснити подорож по цікавим місцям рідного міста". Так з'явилася концепція створення рельєфних зображень "візитівок" Кривого Рогу з їх описом шрифтом Брайля. В результаті разом зі скульптором Максимом Стрипко була написана проектна заявка, яка потім була розглянута Британською Радою і профінансована нею. Тепер по порядку про саму арку.
Чому арка?
З символістики арка має значення моста, який возз'єднує та зводить в єдине ціле дві наче різні, але неймовірно схожі частини єдиного цілого, будь-то місто чи людей. Люди із вадами зору так само цінні в суспільстві, як і всі інші, і дана арка символізує єднання всіх нас - незалежно від фізичних, розумових, інших здібностей чи матеріального або соціального статусу. Якщо брати історичну сторону трактування арки, то посилаємося на "арку Тіта", яка знаходиться в Римі, та за час всіх війн жодного разу не була пошкоджена і символізує силу перемоги. В даному випадку – перемогу над собою, коли незважаючи на певні вади, людина прагне жити повним життям, долає перешкоди і попри все вірить у себе.
Чому арка саме такого розміру?
Вона створена для того, аби людина могла підійти і комфортно руками "прочитати" всі зображення і тому робити її три- або чотириметровою немає сенсу. Арка також зручна для малих дітей, які можуть пробігтися через неї і "почитати" зображення.
Що зображено на арці?
Коли складали перелік об'єктів, то намагалися підібрати такі місця, які були б одночасно і визначними, і цікавими в плані їх вираження рельєфом. В результаті маємо 12 "візитівок" - Квітковий годинник, човнова станція, Георгіївська дзвіниця, Спасо-Преображенський Собор, градирні ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", Кар'єр ПАТ "Південного ГЗК" , Театр ім. Т.Шевченка, пам’ятник козаку Рогу, міська рада, Стела у Металургійному районі, Криворізький Гранд Каньйон, залізнична станція «Кривий Ріг-Головний». По бічним стінам арки нанесені описи об'єктів шрифтом Брайля, а в середині арки - щоб зробити їх доступними для абсолютно всіх – звичайними літерами. Можливо для декого таке читання здасться не дуже зручним, але це свого роду натяк на ті набагато суттєвіші труднощі, з якими стикаються незрячі в щоденному житті.
Як і хто споруджував арку?
Як в анекдоті - їх було троє :) Звичайно це жарт, їх було більше. Головний виконавець елементів – скульптор Максим Стрипко, а під час безпосереднього встановлення допомагали ще 4 людей.
Ну а тепер про найцікавіше. Чому саме там встановили, на Театральній площі? Перша ідея була встановити її на території УТОСу (підприємство для сліпих), але представники підприємства порадили ставити її у загальнодоступному місці, аби кожен – чи то співробітник УТОСу чи простий перехожий міг її бачити і таким чином привернути більшу увагу громадськості до проблеми людей з обмеженими можливостями. З проханням щодо встановлення арки в одному з найпопулярніших місць звернулися до керівництва міста, яке пішло назустріч в даному питанні. Така історія… Щодо ажіотажу в ЗМІ через цей об’єкт скажу одне – наміру робити інтригу не було. Проект потроху реалізовувався, виготовлялися частини арки, а потім прийшов час її ставити, що власне і було зроблено.
Помпезного відкриття не планувалось також, тому й бурної промокампанії ніхто не заводив. Щодо коментів на сайтах про те, що арка в тому місці як "инородное тело", навіть символічно – так як само як і люди з обмеженими можливостями в нашому суспільстві, не зважаючи на 21 століття, Конституцію України, Конвенцію прав людини ООН, й досі залишаються осторонь.
Дякую всім, хто схвально відгукнувся про проект – було приємно. На часі питання подальшої долі арки – куди її переносити і чи переносити взагалі? Що скажете? Буду вдячна за коменти та будь-яку рефлексію.
