Лестер май

Закон для донорство: про що має знати кожен українець

17 мая 2018, 17:53 759

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому закон № 2386а-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини". За нововведення проголосували 255 народних депутатів. Закон має запрацювати вже з наступного року, а у МОЗ пообіцяли підготувати усі необхідні підзаконні акти. За планами авторів, документ має навести лад у більш ніж проблемній сфері.

За операції платять більше у шість разів

Наразі ситуацію з трансплантацією експерти оцінюють як найгіршу в Європі. Згідно зі звітом Рахункової палати, лише у 2013-2015 роках Україна перерахувала закордонним медичним установам $2,4 млн та 616 тис. євро.

За цю суму провели шість трансплантацій кісткового мозку, вісім трансплантацій серця, п'ять - печінки, вісімнадцять - нирки.

Між тим в Україні за такі ж гроші можна було провести біля 1122 трансплантацій серця, 116 - печінки і 5623 - нирки.

Навіть у сусідній Білорусі ціни на послугу кусючі. Так, за пересадку нирки у країні беруть $60 тис., тоді як в Україні лише $16.

Між тим, навіть переплативши, так усім не допоможеш. У МОЗ стверджують, що, наприклад, пересадки кісткового мозку потребує 1000 пацієнтів на рік, але за три роки - з 2013 по 2015 - їх провели лише 306.

Трансплантацію серця провели лише вісім разів за двадцять років.

Наприклад, у Білорусі ситуація була схожою на українську, доки у 2008-му не прийняли закон "Про трансплантацію органів та тканин людини", який передбачає так звану Презумпцію згоди (це означає, що після смерті органи будь-якої людини можуть забрати для трансплантації, якщо вона за життя не написала заяву про небажання таких дій).

За схожу норму у лютому цього року проголосували у Нідерландах. Кожному повнолітньому громадянину планують надсилати лист, в якому питатимуть його згоди стати донором після смерті. Якщо не отримають відовіді ані на перший лист, ані на другий, - людину включать у реєстр донорів автоматично.

В українському законі передбачена Презумпція незгоди, коли потрібна або офіційна заява самої людини за життя, або згода близьких родичів після її смерті. Але це не вирок для сфери. Така ж норма діє припустимо у США, де, за даними на 2012-й, щоденно знаходять донорські органи для 79 людей. Рятує досконала продумана система донорства. Так, у країні цілодобово працює Об'єднана мережа розподілу органів, яка зв'язує між собою кандидатів на пересадку, доднорів та клініки. У комп'ютерній мережі зберігаються дані про усі операції з 1986 року.

Після прийняття закону зміни можливі і в нашій країні.

Як працюватиме сфера

Акцент роблять передусім на затвердженні прозорої схеми взяття органів від живих та померлих донорів. Так, передбачено створення спеціалізованих відділень трансплантології при аккредитованих закладах. Так працюватимуть етичні комітети, які контролюватимуть дотримання прав донорів та реципієнтів. Положення про комітети має розробити уряд.

Живим донором, як і раніше, може бути лише близький родич пацієнта. Донорство безоплатне за винятком кісткового мозку, адже тут знайти сумісного донора - велике везіння. Навіть у США вдало завершуються лише до 30% пошуків.

А от для трупної трансплантації перспективи ширші. Кожна людина зможе оформити відповідну заяву, погодившись після смерті передати свої органи іншим (раніше це дозволялося за згодою родичів після констатації смерті). Якщо наміри змінилися, заяву можна відкликати.

Після отримання дозволу на потенційного донора оформлюється картка, а його дані заносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Дані вважаються конфіденційними.

Тим часом трансплантологія все ще залишається благодатною сферою для страшилок. Так, деякі українці все ще хвилюються, що навіть найменший крок у розвитку сфери змусять недобросовісних медиків, наприклад, продавати органи за кордон. Між тим експерти наголошують, що такі операції - справа надскладна, а без належної продуманої схеми орган можна не встигнути довезти навіть до іншої лікарні. Адже пересаджувати його потрібно не пізніше, ніж через чотири години після смерті донора.

Чи готова Україна

Звісно ж, лише прийняття закону ситуацію не змінить і для розвитку галузі потрібна ціла низка дій. І починати доведеться з нуля.

На сторінці "Національного руху за трансплантологію" у Facebook йдеться:

«Наголошуємо, що окрім прийняття даного проекту закону, має бути створена та налагоджена сама система трансплантології. Без цієї системи новий Закон не працюватиме так само, як і попередній...».

Експерти констатують, що трансплантологів в Україні наразі обмаль, але ситуацію можна змінити.

Зокрема, з 2018-го у країні стартувала програма з пересадки нирки від нерідних померлих донорів.

Лікарі-реаніматологи проходять спеціальну підготовку на кількатижневих курсах в академії післядипломної освіти, а у медзаклади планують закупити відповідну апаратуру.

А не так давно лікарі гематологічного відділення Київського обласного онкодиспансеру перейняли досвід з транслантації кісткового мозку і ведення пацієнта після операції у стамбульських колег.

Источник: Depo.ua
Подписаться Поделиться Твитнуть Обсудить (1)
Комментарии (1)
  • Shapov 17.05.2018, 18:54

    Наследственность - это то, во что вы безоговорочно верите, когда ваш ребенок учится на пятерки.

Имя *
Комментарий *