Великдень за традиціями: про що варто знати кожному

На Великдень усі мають веселитися, бо хто сумуватиме в цей день – сумуватиме і весь рік.

Великодня служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає “Христос воскрес!”, а всі присутні відповідають “Воістину воскрес!”.

Після служби процесія тричі обходить навколо церкви — хресний хід, а потім починає процес освячення обрядових великодніх страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв. Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають “розговлятися”.

Розговляються, насамперед, освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка Божого.

Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і оберігатиме від стихійного лиха.

Після розговін молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави — веснянки, також гагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені, пише Вікіпедія.

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день – сумуватиме і весь рік.

Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня “небо отворено”.

Після розговін починали дзвонити в дзвони. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім увесь тиждень.

У 2018 році Великдень православні українці святкуватимуть 8 квітня.