"Шпаргалка" яка допоможе вам розібратись в мистецтві

Реалізм

Реалізм у живописі – мистецтво якомога точніше та об’єктивніше зобразити дійсність за допомогою всіляких художніх способів.

На перший погляд скромна “персона” реалізму насправді неймовірно складна та суперечлива, багатолика та багатоваріантна.

Представники напрямку: Ілля Рєпін, Іван Шишкін, Олексій Саврасов, Едуард Мане, Сільвестро Лега, Вінслоу Хомер, Жюль Бретон.

Імпресіонізм

Якщо реалізм – художня подача зовнішньої оболонки світу, то імпресіонізм – талановите зображення його душі.

Прихильники цього напрямку всіляко заперечують існування релігійних, історичних, літературних і міфічних сюжетів, властивих офіційному академізму. Найважливіше – чуттєво-емоційний аспект буття.

Представники напрямку: Клод Моне, П’єр-Огюст Ренуар, Франческо Філіппіні, Едуард Мане, Едгар Дега.

Фовізм

Цей напрямок живопису проіснував не надто довго (з 1898 по 1908 рр.). Полотнам представників школи фовізму притаманні спрощені форми та яскраві кольори.

До речі, натхненниками розвитку фовістського напрямку живопису послужили два знаменитих імпресіоністи – Ван Гог і Гоген.

Представники напрямку: Анрі Матіс, Андре Дерен, Альбер Марке, Шарль Камуан, Луї Вальта, Анрі Евенепул, Моріс Маріно, Жан Пюї, Моріс де Вламінк, Анрі Манген, Рауль Дюфі, Отон Фрієз, Жорж Руо, Кеес ван Донген.

Модерн (ар-нуво, югендстиль)

Основними особливостями полотен цього напрямку є чітко виражений символізм образів, специфічна плавність форм і відсутність вже звичного ефекту глибини.

На картині можна побачити філігранну площину, притаманну кожній фігурі, яскраві контури, подані на одноколірній, трохи нудній поверхні.

Представники напрямку: Поль Гоген, П’єр Боннар, Гюстав Клімт, Едвард Мунк, Михайло Врубель, Віктор Васнєцов.

Експресіонізм

Найбільш емоційно та чутливо насичений напрямок живопису. Кожне полотно насичене уявними деформаціями, грубими та злегка вигадливими різкими несумісностями, а також контрастністю кольорів.

Також картинам властива незграбність ліній і невимушена швидкість мазків.

Представники напрямку: Вінсент Ван Гог, Поль Гоген, Едвард Мунк.

Кубізм

Кубізм – художній прояв суворості аналітичної системи математики, геометрія крізь вуаль живопису.

У картинах втілена досконалість геометрізованих умовних форм, а реально існуючі об’єкти “роздроблені” на стереометричні примітивізми. Концептуальна основа картини превалює над її художньою цінністю.

Представники напрямку: Пабло Пікасо, Хуан Гріс, Марі Лорансен, Фернан Леже, Робер Делоне, Альбер Глез, Анрі Ле Фоконьє, Жан Метценже, Франсіс Пікабіа.

Футуризм

У формах футуризму можна угледіти плетення кольорів фовізму та художніх форм кубізму.

Картинам притаманна енергійність композиції: фігури роздроблені на фрагменти та перетинаються гострими кутами, переважають мерехтливі форми, зигзаги, спіралі, скошені конуси, а рух передається накладанням послідовних фаз на одне зображення.

Представники напрямку: Давид Бурлюк, Джіно Северіні, Джозеф Стелла, Маріо Сіроні, Умберто Боччоні, Юрій Анненков.

Абстракціонізм

Абстракціонізм заперечує будь-яку наближеність до дійсності зображення форм. Художник намагається досягти гармонізації єднання поєднань кольору та геометричних форм.

На думку вчених, мальовничі абстракції – найкращий каталізатор асоціативного мислення.

Представники напрямку: Василь Кандинський, Казимир Малевич, Наталя Гончарова, Михайло Ларіонов, Піт Мондріан.

Дадаїзм

Одна з найпоширеніших форм творчості дадаїстів – колаж.

Одним із технічних прийомів створення твору є компоновка та наклеювання на плоску основу шматочків різноманітних матеріалів – паперу, тканини і т. д.

Представники напрямку: Ганс Арп, Марсель Дюшан, Курт Швіттерс, Франсіс Пікабіа, Макс Ернст, Ман Рей, Марсель Янко, Ханс Беллмер, Софі Тойбер-Арп.

Супрематизм

Різновид абстракціонізму, що концентрується на комбінаціях різнокольорових площин простих геометричних обрисів.

Тобто, талановите поєднання різнокольорових і різноманітних геометричних фігур, яке утворює цілий ряд асиметричних супрематичних композицій.

Представники напрямку: Казимир Малевич, Любов Попова, Ольга Розанова, Ель Лисицький.

Метафізичний живопис

Картинам властивий достаток асоціацій і художніх алегорій. Творці прагнуть відшукати метафізичну межу між світом живого та неживого.

Тому в полотнах живе схоже на неживе, а неживі предмети живуть своїм таємним життям.

Представники напрямку: Джорджо Де Кіріко, Альберто Савініо, Джорджо Моранді, Філіппо де Пізіс, Артуро Мартіні, Феліче Казораті, Карло Карра.

Сюрреалізм

Напрямок у мистецтві, що очолює рейтинг світової анормальності. Картини відрізняються парадоксальністю поєднуваних форм і динамічним використанням алюзій.

Головний сенс композиційної лінії полотна – поєднати сон і реальність, абсурдність, суперечливо поєднувати натуралістичні образи та уявні сюжети.

Представники напрямку: Сальвадор Далі, Марк Ернст, Фріда Кало, Ів Тангі, Поль Дельво.

Активний живопис

Живопис плямами, що не відтворюють реальних образів, а формалізують активність художника на несвідомому рівні душі та розуму.

Кожну пляму, мазок або лінію наносять на полотно швидким рухом руки без попередніх планів або замальовок.

Представники напрямку: Роже Бісьєр, Брам ван Вельде, Жан Фотріє, Анрі Мішо, Серж Поляков, Жан Дюбюффе.

Поп-арт

Найяскравіший представник масової культури. Талановите поєднання символічних і знакових об’єктів рекламної продукції або будь-яких інших елементів масової культури.

Результатами з’єднання всіх об’єктів є колажі, асамбляжі, комікси, комбіновані картини, карикатури і т.д.

Представники напрямку: Кіт Гарінг, Девід Хокні, Джаспер Джонс, Рой Ліхтенштейн, Уейн Тібо, Енді Ворхол.

Мінімалізм

Перебіг живопису, яке підтримує простоту та монохромну одноманітність форм, нейтральність поверхні, обмеження сюжетної композиції.

Найекономніший вид живопису, позбавлений всякого метафоричного символізму та повторюваності, ілюзіонізму та репрезентації.