Хлопець поговорив з сестрою-росіянкою про росіян і їхні цінності: дилема "в" і "на" Україні
Привіт, сестричко. Як там у вас в Підмосков'ї? Тобто "смердить"?.. Новий сміттєвий полігон в п'яти кілометрах від будинку відкрили? Блін... Ну ви цей - бережіть себе. Якщо зовсім паршиво стане - плюйте на все і приїжджайте до нас, у вас же діти. Я пам'ятаю, ти не хотіла до "фашистів" їхати - але ми не такі страшні, як розповідає твій телевізор. Принаймні, «газових атак» у себе не влаштовуємо.
Війни теж можеш не боятися - наші пацани її сюди не пускають. Якби не вони... Ну то добре, не будемо про сумне. У нас тут весна, все цвіте і розпускається, запах в повітрі чарівний… ні, прости, я не намагаюся тебе підколоти. Просто радістю ділюся. Загалом, у нас тут добре, так що якщо хочете - беріть дітей і приїжджайте до нас в Україну.
Що ти говориш? Правильно говорити "на Україні"? Ох... Ти серйозно зараз? Хочеш поговорити про це? Я ж такий самий упертий, як і ти - спасибі батьківським генам. Якщо ми зараз зачепимося - то це надовго. Гаразд, сама напросилася.
Кажеш, "в Україні" - це нелітературно? А що взагалі означає "літературно"? Літературну російську мову створили Пушкін і Толстой - перший якихось двісті років тому тільки-тільки з ліцею випустився, а другий взагалі в двадцятому столітті помер. Тобто, "літературній російській мові" без року тиждень. Це ж тобі не латина, яку висікали на мармурі ще тоді, коли на місці нинішньої Москви тільки кікімори в болоті хороводи водили.
І взагалі - жорсткі, непорушні правила можуть бути тільки в такій мові, як латинь. В мертвій. Живі мови постійно змінюються, трансформуються, адаптуються до змін в світі. Навіть твій літературний російський змінюється. Причому офіційно. Пам'ятаєш, як у 2009 році на 1 вересня ваше міністерство освіти дозволило називати "каву" (кофе) в середньому роді і ставити наголос на першому складі в слові "договір" (договор)? Ну ось. Багатьох тоді корламало. І мене також. Але я почитав обґрунтування цього наказу і там цілком розумні речі написані. Серйозно, правила повинні відображати реальні варіанти використання мови, а не думку якихось курних лисіючих дядечок з вченими ступенями. Так, я пам'ятаю, у тебе теж вчений ступінь. Ну ти хоча б не лисіїш!))
* Чути шум і веселу метушню - здається, когось намагаються відлупцювати рушником*
Гаразд, здаюся, припиняй))
Що ти там говорила про міністерство освіти? Кажеш, воно взагалі не має лізти в ці справи? Ах так, є ж Інститут російської мови імені Виноградова. Він, звичайно, нікому свої правила не нав'язує - це дослідницька контора і вона не встановлює норми, а скоріше фіксує їх. У будь-якому випадку, організація авторитетна і до її думки прислухаються. А знаєш, що інститут Виноградова говорить про словосполучення "в Україні"? Ні, сестричко, ось тут ти дуже помиляєшся.
Один мужик довго намагався домогтися від інституту Виноградова відповіді, як же все-таки правильно - "в" або "на". Інститут його спочатку ігнорував, але мужик виявився настирливий, тому врешті-решт йому прийшла офіційна відповідь від інституту - з підписом, печаткою, все як годиться. І там російською по білому було написано, що в російській мові є прийнятними і допустимими обидва варіанти, і взагалі це питання більше політичне, ніж лінгвістичне. Іншими словами, головні фахівці з російської мови офіційно визнають: писати "в Україні" - можна!
Ах, значить тепер ти зі мною згодна щодо того, що не треба звертати увагу на дядьків в піджаках? В народ треба йти? Ну добре, підемо в народ. Багато росіян і взагалі Російські Люди дійсно говорять "на Україні". А багато інших - "в Україні". І якби у нас був інструмент, здатний якось порівняти кількість цих людей... хоча почекайте, у нас же такий інструмент є. Називається "Google Тренди". Вводиш там один запит, другий, і Гугл тобі показує, який варіант люди вбивають у пошук частіше. Давай спробуємо. Заходимо на сторінку, вбиваємо обидва варіанти, замість "по всьому світу" вибираємо "Росія" і дивимося на графік.
Не такого ти очікувала, правда? Навіть в самій Росії росіяни давно вже використовують словосполучення "в Україні" частіше. Навіть хвиля пекла пропаганди в 2014 році не змогла переламати цей тренд надовго. Уже з квітня 2015 варіант "в Україні" знову вирвався вперед. І це статистика по реальним живим людям, у яких ніхто над душею не стояв і навідних запитань не ставив. Це те, як більшість сучасних росіян кажуть, думають і пишуть.
А тепер скажи мені. Невже так важко перейти на варіант, який офіційно визнаний літературним, який нікого не ображає і частіше використовується самими росіянами? Що заважає? Національна гордість? Тобі здається, що якщо Росія стане трохи більш ввічливою до іншої країни - це її принизить? Ніколи цієї фігні не розумів. Чому в російській культурі доброту приймають за слабкість, а необхідність бути ввічливими вважають принизливою? Якийсь збочений світогляд. Світ навиворіт. Масаракш.
Знаєш, якщо гордість заважає вчинити правильно - то це вже не гордість, а гординя. Та сама, яка смертний гріх. Ти ж православна, повинна це розуміти. Ось ти дивуєшся, чому українці не люблять росіян - а сама не можеш поступитися навіть такою дрібницею, ставлячи застаріле правило вище почуттів цілого народу.
Якщо бути росіянином - значить принижувати інших, нав'язувати свою волю і спілкуватися з рештою світу "по праву сильного" - тоді я не хочу бути росіянином. Вибач. У мене інші цінності й інша гордість. Людяність для мене важливіше, ніж держава або нація. Тому для мене, етнічного росіянина, нормально підтримувати Україну, що стала жертвою російської агресії. І тому для мене нормально говорити "в Україні" - адже повага до людей важливіше, ніж якісь відірвані від реальності "принципи". Мене так батьки виховали. Як і тебе. Давай не будемо їх підводити.