23 серпня Україна святкує День Державного прапора: історія свята

Прапор України є одним із державних символів нашої держави. Його кольори відбивають національні традиції, що ідентифікують певну територію протягом історичного періоду. Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської “весни народів”.

Такий прапор вперше замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах почали використовувати у Галичині, Буковині та на Закарпатті під час проведення Шевченківських та інших свят.

Офіційно прапор було  затверджено 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР. На есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, було піднято український стяг. Він використовувався стихійно, порядок його барв ще не був усталений. Траплялися обидва варіанти розміщення смуг – як синьо-жовте, так і жовто-синє. Натомість у всіх ухвалених українськими урядами документах 1918 року затверджено саме синьо-жовте поєднання кольорів.

13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

Протягом ХХ століття наш прапор пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор символізував спротив.

4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України,  національний синьо-жовтий прапор було піднято над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України був затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3.

Державний Прапор України став символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

Сьогодні, у час, коли українські воїни захищають рідну землю, виборюючи її суверенність та недоторканість на Сході України, саме Державний Прапор України є постійним супровідником бійців і на передовій, і в тилу.

Волонтери й діти постійно передають військовим українські прапори з побажаннями скорішого повернення додому, словами підтримки й віри, створюють поробки для хлопців із символікою прапора України.

Це додає наснаги, примножує силу духу й спонукає на мужню боротьбу за Україну та її народ.

Ми навчилися поважати себе й любити свою державу, ідентифікуватися серед інших як справжні українці, патріоти, а Державний Прапор України став незмінним символом української незалежності, свободи й великого майбутнього України як розвиненої європейської держави.